All leaders of the free world: Act on Ukraine - save Crimean Tatars
José Manuel Durão Barroso, President of the European Commission,
Thorbjørn Jagland, Secretary General of the Council of Europe,
Didier Burkhalter, President of the Swiss Confederation, current chair of the Organization for Security and Co-operation in Europe
Astrid Thors, OSCE High Commissioner on National Minorities
All leaders of the free world,
We call for decisive action from the international community to the unprecedented occupation of Crimea by the Russian army and violation of Ukraine’s territorial integrity. The occupation which began on 27 February 2014 is a threat to world peace. It also threatens with destruction the Crimean Tatar community, native to Crimea and loyal to the Ukrainian state.
Crimean Tatars - the indigenous people of the Crimean peninsula – lived in their own state for centuries until the annexation of Crimea by the Russian empire in 1783. In 1944, the Crimean Tatars were brutally deported en masse by Stalin to Central Asia and Russia. For decades Crimean Tatars in the Soviet Union were deprived of basic human rights and were subject to repression and discrimination. In the late 1980's and 1990's despite enormous obstacles around 270,000 Crimean Tatars returned to the land of their forefathers. They established their own national self-government, and engaged in a non-violent struggle for their rights and a dignified existence. They began in tents. Thanks to their diligence and perseverance today they have houses, schools, media, businesses and civic organizations. They are proud citizens of Ukraine. When returning to Crimea they hoped that they would never again have to fear for the lives of their families, their children's future, nor for the very ability of being able to live in Crimea.
Today their dreams and hopes are being shattered. Crimea is controlled by an alien army and its ports are blocked by Russian warships. Paramilitary formations pose a threat to peace and personal security. Access to the Ukrainian TV channels is suppressed; harassment and beatings of independent journalists are becoming an everyday occurrence. Disregard of the opinion of the international community (including a ban on the entry of OSCE representatives, the blocking of the representative of UN Secretary General), the unwillingness to engage in discussion and negotiations, and the elimination of independent media indicate that in the future the current leaders of Crimea would not respect democracy and human rights.
The current annexation of Crimea resembles the annexation of Sudets by Hitler in 1938. Then, the annexation - carried out under the pretext of defending the German population - did not meet a determined response from the international community, and led to the Second World War with millions of victims. Among the most tragic victims of this war was the Jewish nation.
The current occupation of Crimea by the Russian army and the planned, so called, "referendum" jeopardizes the territorial integrity of Ukraine, which was guaranteed by the governments of the free world in the Budapest Memorandum, in exchange for giving up nuclear weapons by Ukraine. The current developments in Crimea pose a threat to peace in the region and endanger the very existence of the Crimean Tatar nation.
Eliso Amiradżibi, Peoni NGO, Tbilisi Georgia
Edwin Bendyk, Polska
Lewan Berdzeniszwili, poseł, wiezień polityczny okresu sowieckiego, Tbilisi, Georgia
Robert Biedroń, poseł, Polska
Adam Bodnar, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Polska
Marek Borowski, Senator, Polska
Konstantin Borovoy, Moscow, Russia
Bogna Chmielewska, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Polska
Ryszard Bill, Stowarzyszenie na rzecz Demokracji, Polska
Łukasz Bojarski, prawnik, Polska
Julie Boudreaux, Małopolskie Towarzystwo Oświatowe, Polska
Katarzyna Chimiak, Polska
Izabella Chruślińska, Fundacja Solidarności Międzynarodowej, Polska
prof. dr hab. Teresa Chynczewska-Hennel, Warszawa
Krzysztof Czyżewski Fundacja Pogranicze, Polska
Jan Andrzej Dąbrowski, Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego
Pavol Demes, foreign policy analyst, Bratislava, Slovakia
Ala Derkowska, Małopolskie Towarzystwo Oświatowe, Polska
Yuri Dzhibladze, Centre for the Development of Democracy and Human Rights, Russia, member of the Steering Committee, the Civic Solidarity Platform
dr Stanisław Faliński, Warszawa, Polska
Dawid Dephy Gogidebaszwili, pisarz i preformer, zwycięzca Best European Fiction 2012 Georgia
Michał Guć - wiceprezydent Gdyni, Polska
dr hab. Igor Hałagida, historyk, Uniwersytet Gdański
dr hab. Andrzej Hennel, Warszawa, Polska
dr hab. Ola Hnatiuk, Studium Europy Wschodniej UW
Vaidotas Ilgius, Lithuania
Zbigniew Janas, Polska
Justyna Janiszewska, Fundacja Edukacja dla Demokracji, Polska
prof. dr hab. Ireneusz Kamiński, Instytut Nauk Prawnych PAN, Polska
Anna Kertyczak, Fundacja Edukacja dla Demokracji, Polska
Natalia Kertyczak, Fundacja Edukacja dla Demokracji, Polska
Lenur Kerymov, Helsińska Fundacja Praw Człowieka, Polska
Uladzimir Kobets Head of the Board of "Charter'97 Foundation”
Julia Maria Koszewska, Polska
Paweł Kowal, Parlament Europejski, Polska
Rostyslav Kramar, Uniwersytet Warszawski
Henryka Krzywonos-Strycharska, Polska
dr Jacek Kucharczyk, Instytut Spraw Publicznych / Institute of Public Affairs
Karol Kuhn, Stowarzyszenie Wolnego Słowa, Polska
Danuta Kuroń, Fundacja Edukacyjna Jacka Kuronia
Katarzyna Kwiatkowska- Moskalewicz, Warszawa, Polska
Krystian Legierski Radny m.st. Warszawy
Krzysztof Lisek, Parlament Europejski, Polska
Jan Lityński, Polska
Wojtek Mańkowski, Polska
Andrzej Mencwel,
Charles Merrill, USA
Martyna Michalik, Fundacja Edukacja dla Demokracji, Polska
Wiktor J. Mikusiński, Polska
Alaksandr Milinkiewicz, Białoruś
Iwona Moskalik-Tyma, Polska
Zbigniew Nosowski, WIĘŹ, Polska
Walerya Novodworskaya, Moscow Russia
Natalii Panchenko, Euromajdan Warszawa
Oleg Panfiłow, niezalezny dziennikarz, profesor Uniwersytetu ilji, Tbilisi, Gruzja
Andrzej Poczobut, Belarus
Marcin Przeciszewski, Polska
Danuta Przywara, Helsińska Fundacja Praw Człowieka.
Natallia Radzina Chief Editor of Charter97.org, Belarus
Jerzy Rejt, Polska
Jan Emeryk Rościszewski, Związek Polskich Kawalerów Maltańskich, Polska
Olga Salomatova, Helsińska Fundacja Praw Człowieka
Andrei Sannikov Civil Campaign "European Belarus”, Białoruś
Sławomir Sierakowski, Krytyka Polityczna, Polska
Mirosław Skórka, Program Study Tours to Poland, Polska
Eugeniusz Smolar, Polska
Wiktoria Solonitsyna, Ukraine
ks. Kazimierz Sowa, Polska
Grażyna Staniszewska, Polska
Krzysztof Stanowski, Solidarity Fund PL, Polska
Andrej Strizhak, Belarus
Alex Storożyński, Prezes Fundacji Kościuszkowskiej, USA
Wojciech Szczurek - Prezydent Gdyni, Polska
dr Andrzej Szeptycki, Instytut Stosunków Międzynarodowych
Stanisłau Szuszkiewicz, Belarus
Jacek Szymanderski, Polska
Eka Tkeszelaszwili, prawnik, była Minister Spraw Zagranicznych i Min. Sprawiedliwości, Georgia
Piotr Tyma, Związek Ukraińców w Polsce
Andrzej Urbanik, Komitet Obywatelski Solidarności z Ukrainą, Polska
Nedim Useinov
Lenka Víchová, Ukrajinsjkyj zurnal, Prague, Czech Republic
Michał Wojtczak, senator, Polska
Henryk Wujec, Polska
Ban Ki-moon, Sekretarz Generalny Organizacji Narodów Zjednoczonych
José Manuel Durão Barroso, Przewodniczący Unii Europejskiej,
Thorbjørn Jagland, Sekretarz Generalny Rady Europy,
Didier Burkhalter, Prezydent Szwajcarii przewodniczącej obecnie Organizacji Bezpieczeństwa i Współpracy w Europie,
Astrid Thors, wysoki komisarz ds. mniejszości narodowych, Organizacja Bezpieczeństwa i Współpracy w Europie,
Wszyscy przywódcy krajów wolnego świata,
Domagamy się zdecydowanej reakcji społeczności międzynarodowej na bezprecedensowy akt okupacji Krymu przez wojska rosyjskie, naruszenia integralności terytorialnej Ukrainy. Trwająca od 27 lutego 2014 roku okupacja jest zagrożeniem dla światowego pokoju. Grozi też unicestwieniem zamieszkującej Krym społeczności lojalnych wobec państwa Ukraińskiego Krymskich Tatarów.
Tatarzy Krymscy - rdzenny naród półwyspu krymskiego - przez stulecia aż do aneksji Krymu w 1783 r. przez imperium rosyjskie funkcjonowali w ramach własnego państwa. W 1944 roku na rozkaz Stalina Krymskich Tatarów w całości brutalnie deportowano do Azji Środkowej i Rosji. Przez dziesięciolecia Krymscy Tatarzy byli w ZSRR pozbawieni podstawowych praw człowieka i poddawani różnym formom represji i dyskryminacji. Na przełomie lat 80-tych i 90-tych nie bacząc na ogromne przeszkody około 270 tysięcy Tatarów Krymskich wróciło na ziemie ojców. Stworzyli własny samorząd narodowy, bez przemocy walczyli o swoje prawa i możliwość godnego życia na Krymie. Zaczynali w namiotach. Dzięki pracowitości i uporowi dziś mają domy, szkoły, media, przedsiębiorstwa, organizacje obywatelskie. Są dumnymi obywatelami Ukrainy. Wracając na Krym wierzyli, że nigdy więcej nie będą się musieli obawiać o życie swoich bliskich, przyszłość swoich dzieci, o samą możliwość życia na Krymie.
Dziś wszystkie ich marzenia legły w gruzach. Krym jest kontrolowany przez obce wojska, zaś porty blokowane przez okręty rosyjskie. Paramilitarne formacje stwarzają zagrożenie dla pokoju i bezpieczeństwa. Dostęp do kanałów ukraińskich TV został zablokowany, prześladowania i pobicia niezależnych dziennikarzy są codziennością. Nieliczenie się ze stanowiskiem międzynarodowym (m.in. zakaz wjazdu przedstawicieli OBWE, blokowanie możliwości działania przedstawicielowi ONZ), brak zgody na rozmowy i negocjacje, wreszcie likwidacja niezależnych mediów wskazują, że obecni przywódcy Krymu i w przyszłości nie będą dbać o demokrację i prawa człowieka.
Obecna aneksja Krymu do złudzenia przypomina przypomina aneksję Sudetow przez Hitlera" przez Hitlera w 1938 r. Przed laty realizowana pod hasłami obrony ludności niemieckiej aneksja, która nie napotkała na twardą odpowiedź społeczności międzynarodowej doprowadziła do wojny światowej, w której zginęły miliony ofiar. Jedną z najtragiczniejszych ofiar tej wojny był naród żydowski.
Obecna okupacja Krymu przez wojska rosyjskie oraz plany przeprowadzenia tzw. "referendum" zagrażają integralności terytorialnej Ukrainy, którą rządy wolnego świata gwarantowały w Memorandum Budapeszteńskim, w zamian za rezygnację z broni jądrowej przez Ukrainę. Plany te zagrażają pokojowi w regionie. Stanowią też bezpośrednie zagrożenie dla istnienia narodu krymsko-tatarskiego.
Пан Гі Муном, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй
Жозе Мануель Дуран Баррозу, президент Європейської комісії,
Турбйорн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи,
Астрід Торс, Верховний комісар у справах національних меншин, Організація з безпеки і співробітництва в Європі
Дідьє Бурхалтер - президент Швейцарії в даний час Голова Організації з безпеки і співробітництва в Європі,
Всі лідери вільного світу
Вимагаємо рішучої відповіді з боку міжнародного співтовариства на безпрецедентний акт окупації Криму російськими військами, порушення територіальної цілісності України. Окупація, яка розпочалася 27 лютого 2014 р. є загрозою для миру в усьому світі. Вона загрожує знищенням кримських татар, громади, яка лояльна до української держави.
Кримські татари - корінні жителі Кримського півострова – протягом століть аж до анексії Криму в 1873 році Російською імперією функціонували у своїй державі. У 1944 році Сталін жорстоко депортував усіх кримських татарів у Центральну Азію і Росію. Протягом десятиліть кримські татари в СРСР були позбавлені основних прав людини і піддавалися різним формам репресій та дискримінації. Наприкінці 1980-х-1990-х, незважаючи на величезні труднощі, приблизно 270000 кримських татарів повернулися на батьківську землю. Вони створили своє власне національне самоврядування й розпочали ненасильницьку боротьбу за свої права і можливість жити гідним життям у Криму. Нове життя вони розпочинали в наметах. Завдяки працьовитості та наполегливості сьогодні у них є будинки, школи, засоби масової інформації, підприємства, громадські організації. Вони – горді громадяни України. Повертаючись до Криму вони вважали, що їм ніколи більше не доведеться побоюватися за життя своїх близьких, майбутнє своїх дітей, зрештою за саму можливість жити в Криму.
Сьогодні всі їхні мрії зруйновані. Крим знаходиться під контролем іноземної армії, а порти заблоковані російськими військовими кораблями. Воєнізовані формування становлять загрозу для миру і безпеки. Доступ до українських телеканалів заблокований, переслідування і побиття незалежних журналістів стали звичайною справою. Ігнорування міжнародних спостерігачів (наприклад, заборона на в'їзд представників ОБСЄ, блокування дій представника ООН), відсутність згоди на розмови і переговори, врешті, ліквідація незалежних ЗМІ вказують на те, що нинішні лідери Криму і в майбутньому не піклуватимуться про демократію і права людини .
Анексія Криму нагадує аншлюс Австрії Гітлером у 1938 році. Багато років тому він проводився під приводом захисту німецького населення. Не зустрівши жорсткої реакції міжнародного співтовариства він спричинив Другу світову війну в якій загинули мільйони жертв. Однією з найтрагічніших жертв цієї війни був єврейський народ.
Теперішня окупація Криму російською армією і плани проведення так званого референдуму загрожують територіальній цілісності України, яка була гарантована урядами держав вільного світу Будапештським меморандумом, в обмін на відмову від ядерної зброї в Україні. Ці плани загрожують миру в регіоні. Вони являють собою пряму загрозу для існування кримськотатарського народу.
Жозе Мануэл Дурао Баррозу, Председатель Европейской Комиссии,
Турбьёрн Ягланд, Генеральный секретарь Совета Европы,
Пан Ги Мун, Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций,
Астрид Торс, Верховнный комиссар по делам национальных меньшинств ОБСЕ
Дидье Буркхальтер – Президент Швейцарии, действующий Председатель Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе,
все руководители стран свободного мира,
Мы требуем решительной реакции международного сообщества на беспрецедентный акт оккупации Крыма российской армией и нарушение территориальной целостности Украины. Начавшаяся 27 февраля 2014 года оккупация представляет глобальную угрозу сохранению мира. Она грозит уничтожением проживающего в Крыму сообщества крымских татар, лояльных украинскому государству.
Крымские татары – коренной народ Крымского полуострова – на протяжении столетий, вплоть до аннексии Крыма в 1873 Российской империей, жили в своем собственном государстве. В 1944 году, по приказу Сталина, все крымские татары были депортированы в Центральную Азию и Россию. Десятилетиями крымские татары были лишены в СССР основных прав человека и стали объектом различных репрессий и дискриминации. В конце 80-х – начале 90-х гг., несмотря на огромные препятствия, около 270 тысяч крымских татар вернулось на родную землю. Они сформировали собственное территориальное самоуправление, ненасильственно отстаивая свои права и возможность достойно жить в Крыму. Они начинали в палатках. Благодаря трудолюбию и настойчивости, сегодня у них есть дома, школы, СМИ, фирмы и общественные организации. Они – гордые граждане Украины. Возвращаясь в Крым, они верили, что никогда больше не будут бояться за жизнь своих близких, будущее своих детей, за саму возможность жить в Крыму.
Сегодня все их мечты разрушены. Крым контролирует чужая армия, а порты блокируют российские корабли. Военизированные группировки угрожают миру и безопасности. Перекрыт доступ к украинским медиа, в порядке вещей преследование и избиение журналистов. Игнорируется мнение международного сообщества (в частности, запрет въезда представителям ОБСЕ, блокирование возможности работы представителю ООН), отсутствие согласия на ведение каких-либо переговоров и, наконец, ликвидация независимых СМИ показывают, что нынешнее руководство Крыма в будущем не будет заботиться о демократии и правах человека.
Нынешняя аннексия Крыма до боли напоминает аншлюс Судет Гитлером в 1938. Некогда осуществленная под лозунгами защиты немецкого населения аннексия, не встретившая жесткую реакцию международного сообщества, привела к мировой войне, которая унесла жизни миллионов людей. Одной из самых трагических жертв этой войны стал еврейский народ.
Осуществляемая российскими войсками оккупация Крыма и планы проведения так называемого «референдума» угрожают территориальной целостности Украины, которую в Будапештском меморандуме гарантировали правительства свободного мира в обмен на отказ Украины от ядерного оружия. Эти планы угрожают миру во всем регионе. Кроме того, они представляют собой прямую угрозу существованию крымско-татарского народа.