Не дозволимо нашим дітям заразитись тоталітаризмом!

Ми не маємо морального права ризикувати майбутнім наших дітей!

Достатньо того, що переживаємо ми і пережили наші батьки.

Пам’ятаймо, що ініціаторами цього революційного процесу стали студенти, хлопці і дівчата, народжені вже у незалежній Україні, а це означає, що вони не були обтяжені «совєтським минулим», вони не були жовтенятами, піонерами, комсомольцями. Вони не знали «червоних днів календаря», свят жовтневої революції і т.д.

Настав час, коли ми повинні відмовитись від «ідеологічних залишків» псевдотрадицій сімдесятирічного минулого: «день защітніка родіни» та «восьмого марта» (як би їх не перейменовували).

Сьогодні, як ніколи, ми бачимо, тих «защітніків», які по-звірячому б’ють лежачих, холодно вбивають беззахисних, а потім повертаються до своїх сімей «героями». Ми понад два місяці спостерігаємо як «жіноцтво», шановане «мартовскіми праздніками» приховує правдиві діагнози скалічених людей, судить напівсвідомих активістів, вітає дії «яструбів»…

Чи розуміємо те, що кожного разу, коли прийматимемо у ці дні подарунки, ми залишатимемо той «двадцять п’ятий кадр» у свідомості наших дітей, який буде заважати формуванню їх як вільної національної особистості?